ДАНЧЕНКО А. С. Народные мастера.- К: Рад. школа, 1982.- 128 С.­
(Серія «У світі прекрасного~).- 55 к. з9 ооо зкз. 480200000о.
В книге рассказывается 0 народных промыслах Украины, развивающихся с давних времен и до наших дней.
Расс ка з 0 народныХ росписях, вышив­ках, ткачестве, керамике и резьбе подереву будет способствовать воспита­нию зстетического чувства и знаком­ству с культурным наследием народа. Rнига рассчитана на учащихся обще­
образовательных школ и профессиональ­но-технических училищ, учителей и ши­рокий круг читателей.

Рукопис рецензували:
Ю. П. Лащук, доктор мистецтвознавства;
О. М. Дячкова, мистецтвознавець;
В. М. Вільчинський, науковий співро­бітник НДІ педагогіки.

На обкладинці: панно Ф. В. Примаченка «Зачарований вітряк~.
На фораацах: П. М. Павленко. «KBiTKa~. Фрагмент тканого рушника невіДОМОІ'О автора.

480200000О- t 70
Д М210(М)-82 35І-82

Видавництво Радянська школа», 1982

ВСТУП

Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів різних поколінь - килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по де­реву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньоїобробки шкіри та багатьох інших професій створювали речі, необ­хідні людям у побуті. Кращі з них ми називаємо тепер твораминародного мистецтва.
Комуністична партія і Радянський уряд виявляють велику тур­боту про розвиток народного мистецтва. У 1974 р. було прийнятопостанову ЦК КПРС «Про народні художні промисли», яка віді­грала значну роль у збереженні і примноженні нароДНИХ худож­ніх промислів. Зокрема, у цій постанові приділялася велика ува­га навчанню молодих майст.рів народного мистецтва. Справді, на­родні промисли розвиватимуться лише за умови припливу нових, свіжих сил, молодого талановитого поповнення, яке продовжуватиме справу заслужених майстрів. Молодих майстрів тепер готуютьтехнікуми і професійно-технічні училища. .
Народне мистецтво, так само як і професійне, постійно перебу­ває у розвитку. В ньому завжди щось відмирає,і, навпаки, з'явля­
ються нові риси. Народне мистецтво завжди відбиваІло культурні
запити народу. Разом з тим смаки виховувалИСЯ саМими ж твора­ми народного мистецтва, що супроводжували людину від першихдо останніх днів її життя; вони змінювалися так повільно й непо­мітно, що здавалося, ніби за життя одного покоління все зали­шилося таким, яким було раніше. До того ж речі, зроблені народ­ними майстрами з природних, довговічних матеріалів, служилидуже довго, часто-густо протягом усього життя Їхнього господа­ря. Так було доти, поки фабрично-заводська продукція не почалау великих масштабах заміняти у повсякденному житті вироби народних майстрів. Люди починають звикати до нових речей, ви­готовлених на фабриках і заводах, до нових форм, візерунків, ко­лірних поєднань.
Тепер зміну смаків починає все відчутніше диктувати загаль­на мода. Вона розхитує, здавалося б, усталене уявлення про пре­красне, і те, що вчора ще милувало око, цінувалося і дбайливозберігалося,- сьогодні перетворюється ніби на зайву, непотрібнуріч. Тому твори народного мистецтва у наш час потребують увагий охорони. Якщо їх не берегти, то може поступово зникнути цеджерело неповторної краси. Художня цінність цих унікальнихречей не стала меншою, а, навпаки, із зменшенням їх кількостізростає. Раніше мистецькі якості народних виробів сприймалисяневіддільно від Їхньої ужиткової функції. Більшість людей, звик­нувши до їх краси, сприймала ЇЇ як щось само собою зрозумілеі звичайне, цінуючи їх передусім саме з погляду корисності, прак­тичіюї придатності для господарства. У наш час функціональністьтієї чи іншої речі, зробленої колись чи тепер руками народногомайстра, вже не є головною. Цінуються насамцеред її естетичніякості, тобто твори народного мистецтва зі сфери матеріальноїпереходять усе більше у світ духовних цінностей. А для того, щобвідчути і зрозуміти справжню Їхню вартість, кожному з нас ужепотрібні певні знання про те, як народжуються ті чи інші творинародного мистецтва, чим відрізняються роботи майстрів, що живуть у різних місцевостях. Так само, як знає і цінує народ кращихкомпозиторів, артистів, письменників, художників, він повинензнати і шанувати своїх кращих майстрів, творців вічно прекрас­ного, молодого й оптимістичного народного мистецтва.
у цій книжці автор розповідає про спілкування з творами народного мистецтва та їхніми творцями - видатними майстрами, що вже стали класиками сучасного українського народного мис­тецтва, їхніми молодими колегами, які свої наЙцікавіші роботимають ще створити.